Історія підземель

У середньовічному Жешуві, якому в 1354 році король Казимир Великий надав Магдебурзьке право, процвітали торгівля та ремесла. Вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів, а також численні королівські привілеї позитивно вплинули на розвиток міста. Роль комерційних складів і так званих «підземних крамниць» виконували підвали, споруджені під кам'яницями, Ринковою площею, а також під прилеглими вулицями, створюючи нерегулярну мережу камер і коридорів на різній глибині, що сягала до десяти метрів. Підвали викопували в м'якому лесовому ґрунті, потім укріплювали дубовими брусами або обмуровували каменем чи цеглою. Підземні склади забезпечували досить низьку температуру зберігання товарів, ховали їх від злодіїв і пожеж. У небезпечні часи воєн, татарських набігів і катаклізмів льохи давали прихисток мешканцям міста – коридори вели до колодязя, розташованого на площі Ринок, що давало безпечний доступ до води, вузькі проходи дозволяли легко забарикадувати доступ до підземель. Підвали, розташовані нині на найвищому рівні під Ринковою площею, є залишками середньовічного житлового будинку, в якому збереглися залишки цегляного нервюрного склепіння, кам’яного порталу, кам’яного вікна та частково первісної підлоги. Це найстаріша збережена будівля міста. 

Розквіт міста тривав до вісімнадцятого століття. Після цього суспільно-політична ситуація погіршилася, торгівля занепала, а підземелля були уже не настільки потрібні. Деякі з них засипали чи замурували. Ближчі до поверхні використовували ще довгі роки – під час Другої світової війни у них переховувалися євреї, які втекли з Жешувського гетто, а «підземні крамниці» діяли до 1970-х років.
У 1960-х роках через проникнення опадів у материковий шар, а також через негерметичність водопровідної та каналізаційної мереж, лесовий моноліт  втрачав стійкість, створюючи загрозу площі Ринок та розташованим на ній  кам’яницям. Поверхня провалювалася, кам'яниці осідали. Саме тоді було прийняте рішення врятувати Старе місто Жешува.

У рамках першого етапу було ліквідовано провалля і зміцнено коридори та підвали, розташовані в південній та східній частині площі Ринок.

Другий етап відбувся наприкінці 1970-х років і був комплексною рятувально-охоронною операцією.

Третій етап (1980-1990-ті роки) проводився під суворим реставраційним та археологічним наглядом. Результатом стало укріплення фундаментів і підвалів більшості кам’яниць площі Ринок, а також до укріплення та розблокування підземель сполучних коридорів, що пролягали під Ринковою площею. Належним чином укріплені та відреставровані підвали та коридори були використані для створення підземного туристичного маршруту «Жешувські підземелля".

Після завершення адаптаційних робіт у грудні 2000 року був готовий підземний туристичний маршрут довжиною 213 м, який складався з 34 приміщень – камер, коридорів та сходів. Найнижчий підвал на маршруті знаходився на глибині 9 м 58 см. Найвужчим місцем на маршруті був Татарський коридор завширшки 70 см, розташований між кам’яницею на Ринку 14 та штучним коридором Любомирських. Вся траса отримала електричне освітлення, а під склепінням і біля підлоги встановлені світлові точки. Підземний туристичний шлях був відкритий для відвідувачів 19 квітня 2001 року. Ним керував Окружний музей у Жешуві.

Четвертою фазою реконструкції Старого міста Жешува став проєкт «Реалізація другої частини Підземного туристичного маршруту разом із реконструкцією Ринкової площі Старого Міста  в Жешові», що включав комплексну реконструкцію площі Ринок, продовження підземного туристичного маршруту додатково на 156 метрів та спорудження нового входу на маршрут. Під час робіт виявлено та укріплено фрагменти підземних споруд XVI-XVIII століть та сліди міської пожежі 1842 року. Археологічні дослідження показали наявність на цьому місці слідів людської діяльності за три тисячі років до нашої ери. Після завершення проекту розширена траса мала довжину 369 метрів і додатково включала невелику зону розкопок під вхідним павільйоном та кілька коридорів і підвалів, що вели до кам’яниці за адресою Ринок 19, тобто до  колишнього виходу з підземної траси. Урочисте відкриття розширеного маршруту відбулося 14 грудня 2007 року.

П’ятим і завершальним етапом є реалізація з 2017 року проекту «Жешовські підземелля – інтерактивна культурна інституція» в рамках розділу 8.1 "Охорона культурної спадщини та розвиток культурних ресурсів" Оперативної програми «Інфраструктура та довкілля» на 2014-2020 роки. Предметом проекту було придбання обладнання та меблів, що дозволило створити нову версію Жешувських підвалів як інтерактивної культурної інституції, яка поєднує історичні аспекти з сучасними техніками та методами показу багатогранної історії Жешува в ширшій перспективі, ніж раніше. У закладі встановлено ІТ-мережу та звукову систему, необхідні для функціонування експозиції. З міркувань безпеки впроваджено систему контролю доступу, пожежну сигналізацію та систему відеоспостереження (CCTV). Екскурсоводи були оснащені безпровідного системою комунікації з експозицією.
Важливим елементом проекту також була підготовка документації та виконання будівельних робіт, необхідних для реалізації мультимедійних виставок, наприклад електронного та телетехнічного устаткування. Об'єкт відкрили для відвідування 3 січня 2022 року